Архивы публикаций
Опрос посетителей
Сколько стран Вы посетили в своей жизни

«Романтичні руїни» в Качанівці

У качанівському парку, на березі Великого озера, неподалік дороги до села Власівки містяться руїни дивної цегляної споруди. Є кілька переказів щодо походження та призначення її. Одні кажуть, що то замок польських магнатів, (можливо, Рагузинських, у спадкоємному володінні яких Качанівка перебувала за часів Петра І). Інші запевняють, що то рештки козацької фортеці, спорудженої ще тоді, коли річка Смош була судноплавною. Проте це тільки легенди.

Висловлювалися здогади, ніби «Романтичні руїни» призначалиcя для розміщення колекції українських старожитностей і її побудував Василь Тарновський-молодший у другій половині XIX ст. У листопаді 1877 р. Микола Білозерський писав у листі: «По Вкраїні я зовсім не їздив. Тільки двічі був у молодого Тарновського. У нього вже чималенький музей нашої старовини... Для тих книжок і усякої і старовини він мурує кам`яницю на пречудовому місці...». Але достеменно відомо те, що в Качанівці не було окремого приміщення для музейної збірки В.Тарновського. Принаймні про це не йдеться в жодному з відомих джерел з історії Качанівки. Відомо, що В.Тарновський-молодший 1859 р. проводив археологічні дослідження руїн. Саме за цим заняттям застав його Т.Шевченко, завітавши до Качанівки в серпні того року. Можливо, Василь Васильович і збирався пристосувати під музей споруду, про руїни якої йдеться?

Ключ до розгадки таємниці руїн дає відомий український історик О.Лазаревський, який товаришував з господарем і доволі часто бував у нього в Качанівці.

У журналі «Пчела» (1875, №30) вміщено малюнок, підписаний як «Руїни будинку Б.Хмельницького в Суботові. З начерка Шевченка». Потім його надрукував «Исторический вестник», взявши, мабуть, із «Пчелы». Перебуваючи влітку 1889 р. в Качанівці, О Лазаревський побачив зображене на тому малюнку в натурі. Це були руїни качанівського парку. Тоді ж господар показував історикові й оригінал надрукованого в «Пчеле» та «Историческом вестнике» - написану олійними фарбами картину В.Штернберга, який у 1836-1838 рр. проводив у Качанівці вакації. Молодий художник змалював паркові руїни. Потім хтось зробив з картини ескіз олівцем, а ще хтось додав заманливий підпис у «Пчеле», який перекочував в «Исторический вестник».

З цього приводу О.Лазаревський опублікував у «Киевской старине» спростування, де, зокрема, писав: «Названі будинком Хмельницького руїни качанівського парку, певне, і споруджені для представлення тих руїн, які мода XVIII ст. вважала неодмінністю кожного гарного парку. Власниками Качанівки в другій половині XVIII ст. послідовно були: граф Рагузинський і граф Румянцев-Задунайський; за одного з них, звичайно, і виникли «руїни» качанівського парку». До цього можна додати, що за Рагузинських у Качанівці парку як такого не було, отже, не могло бути і якихось паркових атрибутів. Уперше розпланували парк за Румянцева в 1770-х рр. Тоді ж, очевидно, і влаштували руїни, щоб надати паркові романтичності, таємничості, загадковості. Це відповідало уподобанням графа, якого вабила екзотика. Досить згадати паркові споруди в інших його садибах, зокрема у Вишеньках і Черешеньках на Чернігівщині. Зрештою, і сам палац у Качанівці задуманий і збудований у романтичному стилі.

На користь цієї версії свідчать також покладені перед руїнами величезні кам`яні брили, які мали підсилювати враження. Таким чином, з великою мірою вірогідності можна стверджувати, що «Романтичні руїни» качанівського парку постали у XVIII ст. Це унікальна пам`ятка садово-паркового мистецтва. Нічого подібного, принаймні в Україні, не збереглося. Серед таких пам`яток можна назвати хіба що деякі об`єкти в Павловському парку кінця XVIII - першої чверті XIX ст. - колонаду Аполлона, руїни, руїнний каскад і колону «Кінець світу».

«Романтичні руїни» в Качанівці збереглися дуже погано. Це вже фактично руїни руїн. Уявлення про їхній первісний вигляд може дати вже згадана картина В.Штернберга, яка, на жаль, загубилася, та ще малюнок з неї, вміщений у «Пчеле». Щоб остаточно і ідентифікувати малюнок з руїнами качанівського парку, варто провести археологічні дослідження на місцях втрачених елементів, зображених на малюнку.

А втім, було ще одне зображення «романтичних руїн» - на полотні К.Маковського «Вакханалія». Син художника Сергій згадував: «Восени 1888 р. батько постійно їздив до Парижа, де закінчував свою «Вакханалію», одну з найменш вдалих своїх картин - приємне в ній лише пейзажне тло з оповитими виноградом «руїнами» Качанівки. «Вакханалію» передали згодом моїй матері, на забезпечення сім`ї, за особистим розпорядженням Олександра III. Картина висіла в петербурзькому помешканні до революції. Була придбана Рельженом, потім вона опинилася в Парижі. Здається, дотепер перебуває вона в майстерні чоловіка моєї покійної напівсестри Марії Костянтинівни Агабабової». Можливо, картина й справді зберігається в одній із паризьких збірок. Проте маємо й іншу, неперевірену інформацію - нібито «Вакханалія» дісталася Трєтьяковській галереї. Хоча гадаємо, там, радше, може зберігатися копія чи репродукція картини. Є надія віднайти репродукцію цього твору в давніх художніх виданнях або в каталогах пересувних виставок.

Що ж до використання руїн, то зі спогадів старожилів відомо, що на початку XX ст., коли власниками Качанівки були Харитоненки, в одному з приміщень виготовляли свічки. А після того, як садиба лишилася без господарів, добротну цеглу руїн розбирали як будівельний матеріал жителі сусідньої Bласівки. Саме через це споруда й потерпіла найбільше.

Із розміщенням у Качанівці дитмістечка в руїнах па якийсь час обладнали були пекарню. Нині унікальна пам`ятка потребує передусім розчищення, скріплення і консервації.